Основні методи дослідження економічних явищ, економічні закони закономірності та принципи

ЛЕКЦІЯ 1. Предмет та метод історії економіки та економічної думки

1. Основні методи дослідження економічних явищ, економічні закони закономірності та принципи.

2. Мета та завдання курсу.

3. Зв’язок предмету з іншими економічними дисциплінами.

4. Цивілізаційний підхід.

У підґрунті даного питання лежить цивілізаційний аналіз історичного розвитку господарської системи суспільства. Звернення до поняття господарської системи обумовлено необхідністю виокремлення в суспільстві як цілісному утворенні економічної сфери. Тому розпочати слід з обґрунтування об'єктивності відносно самостійного (відокремленого) функціонування господарства суспільства, функцій та цілей, що стоять перед ним. Треба відповісти на запитання — коли, на якому історичному етапі розвитку суспільства відбулося відносне відокремлення господарської системи, чому і як, функціонуючи самостійно, вона залишається пов'язаною з іншими (політичною, соціальною, духовно-культурною) сферами суспільства? Для з'ясування суті та виявів відносної автономності господарської сфери слід розкрити мету господарської діяльності людей, функції, що їх виконує в суспільстві господарська система, тощо.

Важливо усвідомити, що відносно відокремлене функціонування господарської системи суспільства передбачає її аналіз на основі системності як цілісного утворення. Призначення (місія) господарської системи в суспільстві — створення матеріальних благ і послуг для забезпечення суспільних потреб — вимагає розгляду процесу виробництва та його складників, установлення факторів, що впливають на результати суспільного виробництва, визначення показників, в яких воно виявляється. Тому треба показати роль техніки і технології в процесі виробництва благ, зміну місця та функцій людей у ньому, дію природних факторів тощо. Окремого аналізу потребує вплив суспільного поділу праці на розвиток виробництва. Також слід усвідомити відмінність між двома його формами: поділом праці в суспільстві та в окремій господарській одиниці (економічній організації). Необхідно встановити зв'язок між революційними змінами в техніці та технологіях виробництва, з одного боку, та стрибкоподібним зростанням обсягів та якості створених благ — з другого.



Економічна ерудованість передбачає знання студентами основних революційних змін у техніці і технології виробництва. Коли ручні знаряддя праці перетворилися на спеціалізований інструмент? коли відбулося об'єднання останніх у робочу машину та доручення до неї зовнішнього джерела енергії? Коли з’явився пристрій для її передавання та коли виникла відповідна техніка? Що таке технологія виробництва? У чому її єдність та відмінність від техніки? Які основні технологічні принципи використовувались суспільному виробництві? Відповіді на ці питання дозволять глибше усвідомити важливі аспекти процесу господарського виробництва.

На розвиток господарської системи впливає не тільки суспільний поділ праці та пов'язаний з ним розвиток техніки та технології, а й наявні в суспільстві форми власності та засоби виробництва. Тому іншим напрямком виявлення сутності господарської системи є розкриття ролі власності. Якщо глибоко дослідиш історичні форми суспільної залежності людей у господарській! сфері, то можна дізнатися, чому і як власність на засоби виробництва впливає на місце та роль людей у процесі виробництва, які історичні форми власності існували.

Техніка і технологія виробництва, з одного боку, та історичні форми власності на засоби виробництва — з другого, утворюють дві найсуттєвіші (сутнісні) складові господарської системи. Вони так само нерозривно пов'язані між собою, як взаємозв'язані суспільний поділ праці та власність, що лежать в їх основі. Єдність та взаємообумовленість цих складових господарської системи дають підстави розглядати її як цілісну сферу суспільства що, історично розвивається. Студенти мають розкрити основні історичні етапи розвитку господарської системи кожного суспільства та показати якісні ознаки (і відмінності) натурального, товарного і грошового господарств.

Для конкретизації цих типів господарських систем необхідно показати, що кожному з них притаманні історично визначені розвиток техніки та технології, суспільна зрілість людей та форми їхньої суспільної залежності, форми власності на засоби виробництва. Відповідно зміни в перелічених складниках господарських систем спричинюють перехід суспільства від одного до іншого типу господарства. Важливо розкрити, коли і в яких формах відбувався перехід у кожному суспільстві від натуральної до товарної, від товарної до грошової господарських систем.

На практиці цілісність господарської системи в кожному суспільстві забезпечувалася завдяки свідомій організації господарської діяльності людей. Місію організатора економічного життя виконує центр господарської системи в особі держави та її економічних органів, які спираються на верховну владу. Неодмінно слід розкрити природу та роль верховної економічної влади, основні форми її реалізації. Треба пояснити, чому на одних історичних етапах вона виявляється як примус до економічної діяльності людей, як відносини владарювання-підпорядкування, а на інших здійснюються за допомогою координації дій людей, що чинять їх заради досягнення власних інтересів. У зв'язку з цим потрібно показати, як розвивались економічні інститути, що відбивали різні умови економічної взаємодії людей. Історія економічних реформ відображає пошуки людьми адекватних форм застосування економічної влади в процесі організації господарського життя суспільства. Слід навести приклади успішного чи невдалого проведення реформ господарських систем та проаналізувати причини, що привели до відповідних результатів.

Роль держави як центру господарської системи суспільства змінювалась на різних етапах його історичного розвитку. Це виявилось у різних способах організації господарського життя, неоднакових формах впливу влади на економічну діяльність людей. Треба встановити ці способи організації господарських систем і на їх прикладі показати особливості централізованого та децентралізованого методу встановлення економічних зв'язків та координації взаємодії між суб'єктами господарювання. Узявши за зразок окремі країни, слід показати відмінність між двома способами організації господарських систем та можливість поєднання деяких їхніх ознак і появи змішаної економічної системи.

Дане питання продовжує та розвиває основні положення попереднього підрозділу, зокрема, як новий після висвітлення суті методології крок у пізнанні історичних змін у розвитку господарської сфери. Методи історико-економічної науки є сукупністю засобів, необхідних для здобуття нових знань. З огляду на це слід розпочати вивчення цього питання з пошуку відмінностей між методологією та методами історико-економічних досліджень, показати різний рівень (глибину та масштабність) притаманного їм інструментарію пізнання.

Традиційно під методами наукового аналізу розуміють сукупність взаємозв'язаних правил, послідовне виконання яких відкриває доступ та забезпечує збільшення точних (істинних) знань. Вибір методів залежить від методології, на якій ґрунтується дослідження, та предмета наукового аналізу. Студенти повинні показати, чому і як названі фактори впливають на вибір методів історико-економічного пізнання суспільних процесів.

При цьому слід урахувати відмінність між засобами пізнання, які входять до методології наукового дослідження, та тими, що належать до методів наукового пошуку. Якщо методологія передбачає використання базових підходів (способів) та принципів наукового аналізу, фундаментальних теоретичних положень (аксіом даної науки) і орієнтована на встановлення глибинних закономірностей, то до арсеналу методів пізнання відносять правила і процедури відбору подій та фактів, прийоми аналізу емпіричних даних, виявлення внутрішніх та зовнішніх зв'язків. Методи спрямовані на вивчення фактів та подій, в яких виявляються внутрішні закономірності, та визначення, скоріше, прикладних, ніж фундаментальних, залежностей. Тому в методах аналізу ми вбачаємо сукупність правил та процедур відбору фактів і подій, прийоми аналізу емпіричних даних, установлення внутрішніх і зовнішніх зв'язків тощо. У методах історико-економічних досліджень відбиваються всі методологічні підходи, серед яких особливе значення має єдність історичного та логічного принципів аналізу.

З-поміж методів, що використовуються історико-економічною наукою, слід виділити методи емпіричних досліджень історичного розвитку господарської сфери суспільств. Треба розуміти, чому дослідження господарських процесів та явищ слід розпочинати з їх реального вияву, чому такий підхід дозволяє дати їм характеристику в цілому. Важливо розкрити зміст емпіричних методів (спостереження, порівняння, вимірювання, систематизація подій і фактів) та особливості їх застосування у вивченні історичного розвитку господарських систем.

Для того щоб розкрити особливості емпіричних методів, варто зазначити основні джерела, які містять відомості про факти та перебіг подій у господарській системі суспільств, назвати основні заходи та правила роботи з носіями економічної інформації. До особливостей застосування емпіричних методів в історико-економічних дослідженнях слід віднести також економічну компаративістику, сутність та значення якої мають всебічно розкрити студенти. В оцінці історичних фактів і подій неабияку роль відіграють кліометричні дослідження, що проводяться в рамках так званої нової економічної історії. Треба навести приклади таких досліджень, розкрити зміст економічної кліометрії та її значення для розвитку історико-економічної науки.

Іншою (крім емпіричної) характеристикою цілісності господарської системи є її стан на певних етапах історичного розвитку, тому використовується історико-генетичний метод, який можна вважати основним в історико-економічних дослідженнях. Для розкриття його сутності важливо показати, у чому полягає історичність відповідних етапів розвитку господарської сфери суспільств та яку роль при цьому відіграє генезис процесів та явищ. Слід усвідомити, що генезис поєднує в собі історичний та логічний аналіз, дозволяє відобразити історичні зміни через сукупність взаємозв'язаних понять і категорій. Треба з'ясувати, чому і як історико-генетичний метод пов'язаний з системним аналізом господарської сфери суспільства, показати, як за його допомогою здійснюється пізнання взаємообумовленості причин та наслідків перебігу господарських процесів.

Специфічним поєднанням емпіричних і теоретичних методів дослідження є метод ідеальних типів. Потрібно розкрити його суть і значення в системному аналізі історичного розвитку господарства суспільств. Як теоретична модель, що найповніше відбиває певний стан господарської системи (її ідеальний тип), використовується для розкриття особливостей господарської сфери конкретного суспільства на відповідному етапі його історичного розвитку? Слід назвати автора цього методу та час, коли він був обґрунтований.

Серед методів історико-економічної науки особливе значення мають організаційний підхід та процесний аналіз господарської системи. їх значимість пов'язана з тим, що господарська система перебуває у безупинному русі, у динамічному стані. Іншою обставиною, що обумовлює важливість застосування зазначених методів, є необхідність відображення свідомої діяльності людей у практичній організації господарювання.

Організаційний підхід передбачає встановлення цілісних (емерджентних) характеристик господарської системи, перш за все цілей, що стоять перед нею, господарських форм, що є її структурними складовими, мотивів діяльності та характеру взаємодії між ними. Для прикладу варто показати особливості структурної організації господарської системи на певних історичних етапах, розкрити причини формування відповідної мети та мотивів господарської діяльності суб'єктів, характер взаємодії між ними.

Процесний аналіз передбачає вивчення необхідних суспільних умов для виникнення та перебігу процесів господарської взаємодії. Такі умови, поряд із суб'єктами господарювання, заведено називати економічними інститутами даної господарської системи. Студенти повинні розкрити роль таких інститутів, як власність на засоби виробництва, виробничих, фінансово-грошових, обміну та ін., у функціонуванні господарської системи. Треба пояснити, чому і як відбуваються зміни в економічних інститутах, навести приклади успішних економічних реформ. Важливо зрозуміти, яке місце історико-економічна наука відводить діяльності людей у реформуванні або революційній зміні інститутів господарської системи, чому реформи стають невід'ємною складовою історії економіки та економічної думки.

Опрацювавши дане питання, студенти мають скласти чітке уявлення про сутність і необхідність використання описаних раніше методів історико-економічних досліджень, навчитися вибирати та застосовувати ці методи, розглядаючи різні аспекти господарської системи суспільства. Треба усвідомите, що цілісність господарської системи обумовлює і взаємозв'язок між методами її дослідження, які дозволяють всебічно її пізнати.


7238974081255288.html
7239060771529143.html
    PR.RU™